Густосц
Густосц по дефинициї то одношенє маси и волумену цела.
У формули ρ (ро) означує густосц, m означує масу[1] цела, а V волумен[2] цела. Димензиї густосци то
, а у СИ системи єдинкох: килоґрам по кубним метеру (kg/m3)
Густосц елементох и чистих злученїнох то характеристични константи алє з оглядом же завиша од температури, сообщую ше вєдно зоз температуру на хторей су одредзени[3]. На густосц материї уплївує состав, температура, алотропска форма, електричне польо итд.
Єден од перших задаткох физичней хемиї бул же би на основи мераньох макроскопских характеристикох материї дознала дацо вецей о єй микроскопскей збудови. У тим погляду, густосц од велького значеня прето же на основу мераня густосци и индексу преламованя або диелектричней константи вирахована молекулна рефракция, а на основу молекулней рефракциї димензиї молекулох.
Интересантне же за мераня густосци ґазовитого азоту 1904. року Нобелово награди достали Вилєм Ремзи за хемию и Лорд Рейли за физику. Зоз малy розликy медзи густосцами азоту з воздуху и хемийно достатого азоту, вони заключели же у воздуху постої попри азоту ище даяки ґаз и так пренашли арґон. То сущносц физичней хемиї - вимерац цошка звичайне и з того пренайсц дацо нєзвичайне.
Густосц черствих целох у kg/m3 на 20°C
| Цело | у | Цело | у |
|---|---|---|---|
| Алуминий | 2720 | Маґнезий | 1740 |
| Антимон | 6685 | Манґан | 7400 |
| Арсен | 5776 | Бакар (електролитни) | 8933 |
| Азбест | 2000-2800 | група минерала-мика | 2600-3200 |
| Бакелит | 1340 | Миканит | 1900-2600 |
| Барий | 3600 | Молибден | 10200 |
| Берилий | 2690-2700 | Леґура бакру зоз цинком | 8400-8700 |
| Бор (хемийни елемент) | 3300 | Нафталин | 1150 |
| Бетон | 1800-2400 | Никл | 8350-8900 |
| Бизмут | 9807 | Никелин | 8600-8850 |
| Бронза | 8800-8900 | Нове стрибло | 8400-8700 |
| Целулоза | 1380 | Найлон | 1140 |
| Хром | 6920 | Олово | 11300-11400 |
| Хромоникелин | 8200-8370 | Парафин | 870-910 |
| Опека | 1400-2200 | Писoк (сухи) | 1550-1800 |
| Калай (бели) | 7200-7400 | Платина | 21300-21500 |
| Цинк | 7130-7200 | Плексиґлас | 1180-1200 |
| Древо | 800 | Порцoл | 2300-2500 |
| дуб | 600-900 | Калий | 870 |
| лїпа | 400-600 | Шалїтра | 2260 |
| Дуралуминий | 2800 | Сумпор моноклитни | 1960 |
| Ебонит | 1100-1300 | Сумпор ромбоидни | 2067 |
| Електрон(леґура маґнезию) | 1740-1840 | Скора (суха) | 860 |
| Фосфор били | 1830 | Натрий | 980 |
| Ґипс | 2310-2330 | Стрибло | 10500 |
| Глїна (суха) | 1500-1800 | Челїк | 7500-7900 |
| Ґрафит | 2300-2720 | Нєардзавяци челїк | 7860 |
| Ґума | 1100-1190 | Розпущени челїк | 7840 |
| Палаквий | 960-990 | Шнїг | 125 |
| Инвар | 8000 | Скло обичне | 2400-2800 |
| Иридий | 22400 | Кварцне скло | 2900 |
| Кадмий | 8640 | Масци | 920-940 |
| Пампур (дуґов) | 220-260 | Тантал | 16600 |
| Крейда | 1800-2600 | Древене углє | 300-600 |
| Кобалт | 8900 | Волфрам | 19100 |
| Силиций | 2329,6 | Восок | 950-980 |
| Кварц | 2500-2800 | Злато | 19282 |
| Иґелит | 1350 | Желєзо чисте (α) | 7875 |
| Ляд на 0 °C | 880-920 | Желєзо (шиве) | 800-7250 |
Густосц чечносци у kg/m3 на 22°C
За одредзованє густосци чечносцох хаснує ше мерни инструмент ареометер.

| ацетон - 790 |
| етилалкогол - 790 |
| метилалкогол - 790 |
| бензен - 880 |
| бензин - 700 |
| етилни етер - 716 |
| крев (чловекова) - 1050 |
| азотна квашнїна - 1410 |
| есенцова квашнїна - 1050 |
| сумпорна квашнїна - 1840 |
| хлороводонїчна квашнїна - 1190 |
| нафта - 810 |
| маслинов олєй - 920 |
| рицинусов олєй - 950 |
| живе стрибло - 13546 |
| толуен - 870 |
| вода - 998 |
Густосц ґазох у kg/m3 на 20°C
| етин - 1,17 |
| амонияк - 0,76 |
| арґон - 1,780 |
| азот - 1,25 |
| бутан - 2,703 |
| хлор - 3,21 |
| хлороводонїк - 1,64 |
| деутерий - 0,188 |
| азот-диоксид - 2,05 |
| сумпор-диоксид - 2,83 |
| угльов-диоксид - 1,96 |
| етан - 1,32 |
| флуор - 1,69 |
| гелий - 0,178 |
| метан - 0,71 |
| воздух - 1,29 |
| пропан - 2,019 |
| сумпорводонїк - 1,529 |
| оксиґен - 1,43 |
| угльов-моноксид - 1,25 |
| водонїк - 0,0898 |
Референци
- ↑ „New Quantum Theory Separates Gravitational and Inertial Mass” MIT Technology Review. 2010-06-14.
- ↑ „SI Units – Volume” National Institute of Standards and Technology. Архивоване з ориґиналу 7. авґуст 2022. р.
- ↑ „Balances, Weights and Measures” (PDF).
Литература
- A. Halpern (1988). 3000 Solved Problems in Physics Schaum Series, Mc Graw Hill.
- G. Woan (2010). The Cambridge Handbook of Physics Formulas Cambridge University Press.
- P. A. Tipler, G. Mosca (2008). Physics for Scientists and Engineers - with Modern Physics (6th вид.). Freeman.
- C.B. Parker (1994). McGraw Hill Encyclopaedia of Physics (2nd вид.). VHC publishers.
- Плотность — статья из Большой советской энциклопедии. — М.: «Советская Энциклопедия», 1975. — Т. 20. — С. 49.
- Плотность — статья из Физической энциклопедии. Т. 3, С. 637.
Вонкашнї вязи
- „Density”. Encyclopædia Britannica (на язику: анґлийски). 8 (11 вид.). 1911.
- Video: Density Experiment with Oil and Alcohol
- List of Elements of the Periodic Table – Sorted by Density